Дуже прикро...

До школи я йшла і трішки нервувала. Більш за все боялася, що учні не сприйматимуть мене як вчителя, вони ж вже дорослі. Хвилин за 15 до уроку нервування почало слабшати і вже з посмішкою я почала записувати тему уроку на дошку. В ту ж мить почали підходити учні мого класу, переступати порог класу вони не поспішали, а почали коментувати мою присутність у класі. А потім... в мене ледве крейда з рук не випала, дві дівчинки 9 класу нецензурною лексикою описали як вони ради мене бачити. Я була у шоці,  це слабко сказано. Ти не спиш ночами, вишукуєш для них оптимальний конспект уроку, хвилюєшся, щоб все пройшло як можна краще... А тобі з порогу таке...Вже не було ніякого настрою, нічого не хотілося. Було тільки не зрозуміло, у 15 років словниковий запас складається з такої лексики, це вже якась деградація особистості.
Поборовши свої емоції, натягнувши посмішку на обличчя, я почала свій урок. Початок мені дуже сподовся. Було майже так,  як казала Олена Анатоліівна, тільки і встигай їми керувати, вони все відповідали. Це було дуже приємно! Усі відповідали, окрім тих двох "красунь". Їх не цікавили розділові знаки у складних реченнях, цікавішим було обговорення зовнішнього вигляду практиканток.
Далі за варіантами клас визначав вид зв’язку  у складних реченнях. Самостійно виділяти зв’язок для них було трішки складно, мабуть розхвилювалися, але разом ми все зробили. Потім почали аналізувати речення...і тут почалось. Одне складне речення ми аналізували майже 20 хвилин, один учень робив це у дошки, іншим було байдуже. Чому так? Адже Світлана Михайлівна казала, що вони все це знають. І попереднього уроку ми бачили як вони це робили. Через це ми не встигли у повному обсязі попрацювати з текстом. А було ж заплановано працювати з текстом про дружбу, така цікава тема...Але не судилося. прикро що так вийшло.
Одразу після дзвоника почала шукати причини такої їх поведінки, думала, може я винна, що урок не вийшов. Але як можно працювати, коли тебе зовсім не хотять бачити и слухати.
До плюсів цього уроку можу записати дуже вдалий початок,актуалізація пройшла на вищому рівні, використання карток оцінювання, дуже зручно (в картках була написана кількість балів за кожний вид роботи) і учням цікаво було за кожну свою відповідь ставити собі бали. Виконання завдань ні до плюсів, ні до мінусів, середньо. А до мінусів, настрій деякіх учнів, повна відсутність поваги, ігнорування.
Поганий досвід теж досвід. Але, хотілося б, щоб так було в останній раз.

Для себе зрозуміла, що на наступних уроках я не дозволю їм так поводитись. Я розумію, що так вони показують свою "крутість". На моїх уроках цю "крутість" вони будуть показувати тільки знаннями і я буду намагатися їх до цього спонукати.